Відповіді на популярні питання
Вміст водню у воді, яка знаходиться в термосі-іонізаторі-генераторі «Living Water» залежить від часу знаходження води, її хімічного складу,
походження. Як правило, вміст молекулярного водню у воді вже через 15-20 хв. після заливання в термос-іонізатор-генератор «Living Water» становить 0,3-0,6 ppm (300-600 мг/л). Така концентрація молекулярного водню вже вважається лікувально-профілактичною. При утриманні води впродовж 2-6 годин концентрація молекулярного збільшується і буде в межах 0,6-1,3 ppm (600-1300мг/л).
Більше інформації про зміни вмісту молекулярного водню, ОВП і від чогозалежить різниця показників у статті:
http://journals.chem-bio.com.ua/index.php/biology/article/view/63
https://www.longdom.org/open-access/current-progress-in-molecular-hydrogen-medication-protective-and-therapeutic-uses-of-hydrogen-against-different-disease-.pdf
Вміст водню у видихуваному повітрі [1] збільшувався до максимального рівня (приблизно 36 ppm) через 10 хвилин після прийому насиченої воднем
води, після чого зменшувався до базового рівня протягом 60 хвилин. Сумарні вимірювання хвилинного обсягу видиху показали, що 59% водню видихалося. Втрата водню з води протягом експерименту становила 3% або менше. Виділення водню шкірою оцінювалося приблизно в 0,1%. Ґрунтуючись на залишковому балансі маси водню, приблизно 40% споживаного водню було вжито організмом [2]. Звичайно, відсоток
використання молекулярного водню із випитої води залежить від багатьох факторів: фізіологічного стану організму, віку, статі, наявності і важкості патологічного процесу різного генезу та інші.
1. https://en.wikipedia.org/wiki/Hydrogen_breath_test
2. Shimouchi, A., Nose, K., Shirai, M., & Kondo, T. (2011). Estimation of
Molecular Hydrogen Consumption in the Human Whole Body After the
Ingestion of Hydrogen-Rich Water. Advances in Experimental Medicine and
Biology, 245—250. doi:10.1007/978-1-4614-1566-4_36
Так, однозначно. В проведених дослідження показано, що споживання насиченою молекулярним воднем води підсилює експресію фактора росту
фібробластів 21 (гормону голоду) [1], вплив якого може продовжувати середній час виживання самців на ~ 30% і самок на ~ 40% без обмежень споживання їжі [2]. Активація АМФК фактором росту фібробластів 21 може сприяти здоровому старінню і продовжувати тривалість життя ссавців [3].
1. Kamimura, N., Nishimaki, K., Ohsawa, I., & Ohta, S. (2011). Molecular
Hydrogen Improves Obesity and Diabetes by Inducing Hepatic FGF21 and
Stimulating Energy Metabolism in db/db Mice. Obesity, 19 (7), 1396—1403.
doi:10.1038/oby.2011.6.
2. Zhang, Y., Xie, Y., Berglund, E. D., Coate, K. C., He, T. T., Katafuchi, T., et
al. (2012). The starvation hormone, fibroblast growth factor-21, extends
lifespan in mice. eLife, 1. doi:10.7554/elife.00065.
3. Salminen, A., Kauppinen, A., & Kaarniranta, K. (2016). FGF21 activates
AMPK signaling: impact on metabolic regulation and the aging process.
Journal of Molecular Medicine, 95 (2), 123—131. doi:10.1007/s00109-016-
1477-1.
Найпоширеніший спосіб отримання водню [1] – це PEM електроліз [2] (вартість ряду пристроїв від $ 100) і розкладання чистого магнію в воді.
1. Dincer, I., & Acar, C. (2015). Review and evaluation of hydrogen production
methods for better sustainability. International Journal of Hydrogen Energy, 40
(34), 11094—11111. doi:10.1016/j. ijhydene.2014.12.035
2. Paidar, M., Fateev, V., & Bouzek, K. (2016). Membrane electrolysis – History,
current status and perspective. Electrochimica Acta, 209, 737—756.
doi:10.1016/j. electacta.2016.05.209
Максимальна концентрація розчиненого водню як газу у воді 0.0016 г/л при кімнатній температурі [1] (хоча можливо короткочасне перенасичення до 10000 pbb). Час напіввиведення насиченої воднем води близько двох годин [2].
1. G.W.C. Kaye and T.H. Laby, «Tables of Physical and Chemical Constants,»
15th ed., Longman, NY, 1986, p. 219
2. Fujita, K., Seike, T., Yutsudo, N., Ohno, M., Yamada, H., Yamaguchi, H., et
al. (2009). Hydrogen in Drinking Water Reduces Dopaminergic Neuronal Loss
in the 1-methyl-4-phenyl-1,2,3,6-tetrahydropyridine Mouse Model of Parkinson’s Disease. PLoS ONE, 4 (9), e7247. doi:10.1371/journal.pone.000724
Антиоксидантний ефект водневої води пояснюється збільшенням активності глутатіону і супероксиддисмутази. У дослідженні показано, що 4-ох
тижневе споживання збагаченої воднем води (300 мл) позитивно впливає на ряд біомаркерів антиоксидантного статусу у молодих здорових чоловіків.
Збільшення активності глутатіону і супероксиддисмутази пояснює антиоксидантний ефект збагаченої воднем води, при цьому зниження окисного
стресу також підтверджується помітним (~ 26%) зниженням перекисного окислення ліпідів, за оцінкою рівня малонового диальдегіду у крові [1].
1. Trivic, T., Vojnovic, M., Drid, P., & Ostojic, S. M. (2017). DRINKING HYDROGEN-RICH WATER FOR 4 WEEKS POSITIVELY AFFECTS
SERUM ANTIOXIDANT ENZYMES IN HEALTHY MEN: A PILOTSTUDY. Current Topics in Nutraceutical Research, 15 (1).
Нормальні оксредокспотенціали окисно-відновних систем більшості субстратів знаходяться в інтервалі –0,62÷0 В (-620 – -0 мВ), а оксредпотенціал
системи окиснена форма НАД + /відновлена форма НАД дорівнює –0,32 В.
Тому атоми (протони і електрони) гідрогену від субстратів переносяться на нікотинамідні коферменти. Значення величин ОВП флавінових ферментів
значно вищі (від –0,06 до –0,1 В). Ця система підвищує ОВПсистеми НАД∙Н + Н + /НАД, і це зумовлює перенесення електронів і протонів від нікотинамідних ферментів до флавінових. Підвищення ОВП від флавінових ферментів до цитохромів зумовлює перенесення електронів до системи, яка складається із електронів, протонів, молекулярного оксигену і нейтральної молекули води (ОВП системи +0,815 В) — останнього етапу тканинного дихання. ОВП можна визначати потенціометричним або індикаторним (колориметричним) методами.
Биохимический справочник / Кол. авт. — К., 1979; Шульц М.
А., Писаревский А.М., Полозова И.П. Окислительный потенциал. Теория
и практика. — Л., 1984.